nova bishop light study
як тільки я впевнений, що ось, ось воно, це одне єдине Щось, ось до цього типа людей мене тягне чи я хочу бути таким чи щось ще – з'являється хтось карлинально інакший і все збиває, і я думаю: щіт. це воно.
моя душа – це ваги, на яких я постійно міряю, хто мені подобається більше, і ніколи ніхто не перемагає.
відчуваю себе рибою що вивалилась з пруду і не еволюціонувала
у мене є думки.
але озвучувати їх я не спішитиму.
я втратив магію
Таке cліпуче що я пошкодував що без окулярів. І так боляче на секунди буквально, ніби ти кварц і тебе пронзає рутиловими стрілами і відпускає. Тільки замість тодішнього "я ранен светлой стрелой" у мене зплишились лише прозорі проміжки між рутиловими лучами.
Сонце біле і сяйливе, плаский камінь вулиці як дзеркало, назустріч іде дівчина в білому теж вся осяяна, в білих навушниках і танцює. За окулярами ніби схожа на моє минуле кохання.
Я втрачаю розум
Зробив штуку про яку певно потім пошкодую - просталкерив і навіть підписався на декілької колишніх однокласників, на яких у мене тоді був легкий емммм емммммииии краш ай ґесс
(всі дівчата і один хлопець)
ітогі 2023:
• всі живі
• зробив магазин в інсті
• знову наче малюю
• був на ярмарку
• розірвав спілкування з батьком
• ліпша подруга зі школи більше не хоче мене чути
• зірвався, знову ріжусь
• кілька разів думав про с#їцид
• живу з постійним почуттям провини за все
кошки дивляться театр тіней
іноді я в такому ахуї (радше розстроїний) з того, наскільки в людей глибоко в душі багато НЕНАВИСТІ. от саме ненависті великими літерами, при чому до груп яким вони не мають жодного відношення і навіть ніколи не перетиналися. просто по факту
типу живеш і знаєш що хтось тебе люто на щиро ненавидить
[Not loaded yet]
im GAY for rick sanchez and his glowy green portals
[Not loaded yet]
[Not loaded yet]
тепер once in a while думаю про те, що Нео мав краш на Трініті, коли ще думав, що вони хлопець
[Not loaded yet]
вибачте за депресуху, мені треба було поплакать поки є можливість.
я так блять заїбався бути собою. уникати соціальних контактів, любих контактів. стримувати своє життя та відкладати до якоїсь точки, де аоно стане хоча б прийнятним. терпіти, кивати, хавати насмішливе або зневажливе відношення від людей, яким має бути абсолютно похуй блять!
мені так заздрісно і так погано. просто живу думкою, що колись зможу почати гормональну терапію. і це жалюгідне непорозуміння, яким прикидається моє життя, стане хоч трошки прийнятним мені.
іноді згадую, як на початку війни мене геть плавило. і ми стояли на привозі, сірість холод, і я бачу хлопців у формі, важко обвішані всяким, у броніках, міцні такі дужі мужчини. і розплакався з того, що я не один з них, ніколи не був і може навіть ніколи не буду, не знаю мене так сильно попаяло,
блять як же я сука не задоволений своїм соціальним життям, я просто десь на нижньому днищі того, що люди називають прийняттям. якщо є якась найнижча позначка, після якої людина починає шкодить собі чи битись головой об стіну - то це я. я там.
може, зробити собі значок хі/хім. Наліпити його на лоба. і тикати людям в лице просто його, просто орать на них кожного разу коли вони помиляються. я вже не знаю нахуй
але ні я ж не така людина. я будк мовчать і жувать все як овца. просто як тряпка. витирайтк об мене ноги, звісно!
суууукааааааааааа як же я хочу здерти з себе нахуй шкіру разом зі всім своїм сошіал апіаренс і всім що йде в комплекті. я ніякий! я не існую! тотальний сука ділюжонал!
ну да, нашо нам казати що наша дитина трансгендер, люди ж не зрозуміють. а потім якась знайома 10 років кличе тебе д*шкою, а ти навіть не знаєш, до кого вона звертається, сидиш смотриш в стіну блять
[Not loaded yet]
нерви просто в пизду, і чим далі тим гірше. з кожним роком мені все гірше. завтра я би послав його зразу нахуй, післязавтра попросив би прострілити мені ногу.
на кінець дня, очевидно, залишилось саме смачне, тож я забив дверима два головні пальці робочої руки, вкупу до істерики і охоронця банку, що за рахунок мене ніхуйово так самоствердився сьодні. устав плакать і боятись.
нанизую свою душу на шпаги буття (невпинно).
